непереможна сила притягала їх знову сюди. Том щурив уха, як лиш хто виходив із салі, але всі звістки були невеселі. Петля круг нещасливого Поттера затягалася що раз тісніше. Другого дня в вечері ходили чутки, що свідоцтва індійця Джо ніхто не заперечив і що заздалегідь можна догадатися, який буде присуд присяжних суддів.
Том довго блукав того вечера і пізно вернувши до дому, вліз до своєї кімнати крізь вікно. Тремтів цілим тілом і довго не міг заснути.
Другого дня збіглося до суду майже ціле місто. Се був великий день, бо мав запасти присуд. Народу сила — і мужчин і жінок. Довго чекали, доки ввійшли присяжні судді і посідали на своїх місцях. Через кілька хвилин увели Поттера; він був блідий, змарнілий, дивився трівожно й безнадійно, а на руках бряжчали кайдани. Всі приглядалися йому цікаво, але й без жалю. Так само цікаво дивилися на індійця Джо, котрий, як звичайно, сидів незбагнений, холодний і спокійний. Ще хвилинка і увійшов суддя, а шеріф оповістив, що починається розправа. Адвокати перешіптувалися і порядкували свої папери. Усі ті подробиці робили велике вражіння.
Викликали свідка, який свідчив, що бачив Поттера того дня досвіта, як він у потоці вмивався, і як від нього зараз сховався. По кількох питаннях прокуратор сказав:
— Пан оборонець має голос.
Обжалований підніс очі, але зараз таки спустив їх, коли його оборонець заявив:
— Зрікаюся голосу.
Другий свідок заявив, що ніж знайдений біля трупа є Поттерів. Прокуратор знову запитав, чи оборонець не має про що свідка запитати, але той заявив, що ні.
І третій свідок сказав, що бачив сей ніж часто в руках Поттера. Прокуратор знову сказав:
— Пан оборонець має голос.
