Сторінка:Марк Твен. Пригоди Гека Фінна 1908.pdf/123

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

кішка говорила по людському. Хиба корова людина, або корова — кішка?

— Звісно, — ні.

— Ну, так нічого їм і совати носа до чужого проса та говорити чужою мовою. А француз людина?

— Еге.

— Добре! Ну, так чого ж він, чорт би його драв, не говорить по людському? Ану, відповідай мені на це?

Я впевнився, що не варт витрачати даремно слова: неможливо навчити негра міркувати. Так я й облишив.

XV. Загублений плит і дивний сон.

Ми обрахували, що години в три вночі допливемо до міста Каїру, що було аж на другому краї Іллінойсу, там де в Міссісіпі вливається річка Огайо, — до його й летіли наші мрії. Там ми хотіли продати плит, пересісти на парохід, допливти швидче по Огайо до вільних штатів, — тільки тоді за-для нас не буде більше небезпешности.

Але другої ночі знявся страшенний туман і ми рішили пристати до мілини: не було чого й думати пливти далі серед такої мряки, та коли я поплив наперед у човні, щоб пошукати, де б прив'язати наш плит, — виявилося, що навкруги самі низенькі молоденькі