регів. Тут я посеред острівців уже зовсім зблукався, силкуючися пильнувати того, звідки йде крик, — це гірше, ніж ловити мандрівний вогник. Крик що-хвилини чути було в иншому місці.
Кілька разів мені доводилося яко мога швидче відштовхувати човна від берега, силкуючися не наскочити на якийсь острівець. З цього я зрозумів, що плит, певне, що-хвилини наскакує на берег, бо инакше він би був уже далеко далі і крику не чути було б, — а він плив тільки трошки швидче за мене.
Потроху я виплив знову на чисту воду, але вже не чув крику ні звідки Мабуть Джім наскочив на підводне дерево і все загинуло .. Я страшенно втомився, ліг на дно в човен і постановив, що не буду себе більше мучити. Звісно, я знав, що спати не треба, але очі в мене так і злипалися.
Одначе я, здається, таки добре задрімав, бо як прокинувся, то зорі ясно горіли на небі, туман зник і я плив деменом наперед. Спершу я не міг зрозуміти, де я, немов у сні. Але потроху притомність почала вертатися до мене, і мені здалося, що все це я пережив давно, що вже може тиждень минув з того часу.
В цьому місці річка була страшенно широка; обидва береги поросли високим густим лісом, що стояв немов стіна, — таким він зда-
