так він змучився страшенно і вся спина у його в синяках! Джім страшенно цим пишався й позирав згорда на инших негрів. Негри приходили за кілька верстов слухати Джімового оповідання; ним цікавилися на всьому кутку. Чужі негри роззявляли роти й витріщали на його очі, неначе на щось надзвичайне. Чорні взагалі люблять говорити про відьом та про нечисту силу, сидячи в кухні біля печі; та що-разу, як знімалася про такі речі мова, Джім перепиняв і говорив: „Гм! ну і що ви там тямите в відьмах!“ і всі переставали слухати оповідача. Джім завсігди носив п'ять центів на шиї, кажучи, що це талісман, а дав його йому сам чорт власними руками, сказавши, що цією монетою він може вилічити кожну хворобу і викликати, коли схоче, нечисту силу, — треба тільки промовити якесь слово, але яке саме — Джім ніколи не казав. Негри приходили бо-зна звідки й віддавали Джімові все, що мали, аби подивитись на монетку; але ніхто до неї не торкався — адже вона була в руках у диявола! Джім не мав часу навіть діло своє робити, так він запишався з того, що бачив чорта та возив на собі відьом.
Зійшовши на шпиль, ми з Томом озирнулися вниз на місто, — десь далеко блимало два-три вогники, мабуть у тих хатах був хтось хворий. Вгорі, на небі, так чудово сяли
