ватиме ніяких таємниць; а як що хто чужий образить якого члена ватаги, то ватага повинна його вбити й помститись над його сем'єю, і той, хто витягне жеребок, щоб убивати, не повинен ні їсти, ні спати аж поки знищить ту людину й виріже в неї на грудях хреста — це така ознака нашої ватаги. Ніхто чужий, що не належить до ватаги, не має права цього знаку вживати, а то його буде покарано, а коли він і тоді ще не послухається, то й убито. Як що ж який член ватаги зрадить якусь таємницю, то йому переріжуть горло, потім спалють його труп і попіл за вітром пустять; а ймення його викреслено буде з реєстру написаного кров'ю і про його заборонено буде згадувати: його проклянуть і забудуть навіки.
Усім страшенно сподобалась така присяга і вони питалися в Тома, невже він це все сам вигадав? Він відповів, що дещо справді сам вигадав, а останнє вичитав з усяких книг про розбійників та піратів. У кожної порядної ватаги буває така присяга.
Комусь спало на думку, що добре було б одразу вже вбивати й сем'ї тих, хто зрадив ватагу. Томові така думка здалася дуже дотепною; він виняв оливець і вписав її в присягу.
— А от у Гека Фінна немає сем'ї, — промовив Бен Роджерс, — що ж із ним зробиш?
