— На все згожуюся залюбки, як що тільки це дасть нам гроші, Бріджватере, але, бачиш, я не уявляю собі, як треба грати на театрі, мало бачив вистав за свій вік. Я був іще занадто малий, як мій батько запрошував актьорів до палацу. Як тобі здається, чи можна буде мене навчити?
— Нема нічого лекшого!
— Ну й гаразд! А мені саме хочеться чогось новенького! Почнемо зараз же, що там довго думати?
Герцог оповів усю історію Ромео, хто він такий був та хто була Джульєта, додавши, що сам він завсігди грає ролю Ромео, то королю доведеться вже грати Джульєту.
— Ну, але ж Джульєта була зовсім молоденька дівчинка, дивно ж буде бачити її з лисою головою та з сивою бородою…
— Ні, ти вже не турбуйся — тутешні провінціяльні неуки навіть не подумають про це. До того ж ти вберешся як треба, а це велика різнація. Джульєта на ґанку дивиться на місяць перед тим, як лягати спати; вона вбрана у вночішне убрання та у вночішній чепець із шляркою. Ось тут у мене й одежа за-для всіх ролів.
Він витяг зо дві, чи зо три кереї з грубого перкалю, — він казав, що це середньовікове лицарське вбрання за-для Річарда III та за-для другого актьора; потім довгий білий
