склав і надрукував у тій друкарні дві умови за-для фермерів про аукціон коней і взяв з їх за це чотирі доллари; потім він надрукував оповістку про те, що видає газету, і приєднав кількох передплатників, взявши з їх зменшену ціну з умовою, щоб плату дано наперед. Передплатники хотіли були заплатити дровами та цибулею, як звичайно; але він одповів, що недавно тільки накупив собі тих річей і через те тепер яко мога знижує передплату, щоб одібрати її грішми. Потім він склав вірші, сам вигадавши їх із своєї голови, всього три рядки, та такі ніжні, сумні під заголовком: „Розбите серце“ і зоставив їх, приготувавши зовсім до друку і не взявши нічого за те. Одно слово всього-на всього він зібрав дев'ять з половиною долларів, так зате ж і працював увесь день.
Нарешті він показав нам ще одну маненьку оповістку, що надрукував задурно, бо вона призначалася власне за для нас. На їй намальовано було негра втікача з клуночком за плечима на палиці, перекинутій через плече, і з підписом ізнизу: „Двісті долларів надгороди“. Тут же списано було всі Джімови прикмети, говорилося, що він утік з плантації Сен-Джека, за сорок миль за Орлеаном ще минулої зіми і напевне попростував на північ. Хто його піймає і пришле назад, той одбере надгороду і всі трати за дорогу.
