Сторінка:Марк Твен. Пригоди Гека Фінна 1908.pdf/21

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

малу вони закохуються в розбійників і вже не хочуть вертатись додому.

— Ага! добре, хай собі живуть, але знов таки це дурниця.!. Скоро сюди стільки налізе жіноти та бранців, що ждатимуть викупу, що й самим розбійникам місця не буде. Ну, та все одно — роби як знаєш, я мовчатиму…

Маненький Томмі Берне тим часом заснув. Як його збуджено, він перелякався й заплакав і казав, що хоче додому, до мами, що йому надокучило бути розбійником.

Усі почали з його сміятися та дражнити його, що він ще дитинча̀, плаксій, — він росердився та й каже, що просто піде і роскаже все про ватагу. Але Том дав йому п'ять центів, щоб він заспокоївся; потім постановлено, що всі тепер розійдуться додому, а на другому тиждні знову зберуться й тоді вже неодмінно когось пограбують і вб'ють.

Бен Роджерс сказав, що йому не можна в буддень часто виходити з дому, і через те він бажав би почати справу в неділю; але всі хлопці скрикнули в один голос, що в неділю гріх. Постановлено зібратися і призначити день, як тільки буде можно; потім ми вибрали Тома Сойєра отаманом, а Джо Гарпера йому помішником і всі розійшлися додому.

Я здерся на піддашок і вліз у своє віконце, саме перед світом. Одежу я всю ви-