Сторінка:Марк Твен. Пригоди Гека Фінна 1908.pdf/210

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

навздогінці. І от усі роззяви повстають з місць, дивляться на цікаву виставу, сміються з забавки та радіють, що зняли таку колотнечу. Потім вони сідають і заспокоюються, аж поки почнеться собача гризня; а то ще забавка: облити керосином приблудного пса та й запалити його або прив'язати йому до хвоста бляшану сковорідку й дивитися, як він казиться.

Над річкою деякі хатки зовсім похилилися над берегом: так і здається, що ось-ось попадають униз. Люде звідти вже повибіралися. В инших місцях беріг попідмивало під хатами й він понависав кручами. Там ще живуть люде, але це небезпешно, бо земля може завалитися відразу на великому просторі. Иноді шматок землі на четверть милі відразу починає репатися, злазить усе далі та далі, аж поки завалиться в річку, — і це все за одно літо. Такі городи повинні завсігди одсуватися все далі назад, бо річка невпинно ззідає та підмиває їх.

Що ближче було до півдня, то більше хургонів та коней товпилося на вулицях; прибували все нові та нові. Сем'ї попривозили з собою з села обід і їли, сидячи на возах. Не мало випито було горілки, і я бачив уже три бійки.

Я пішов до цірку і блукав позад шатра, аж поки одійшов сторож, а потім без церемонії вліз під полотно.