Сторінка:Марк Твен. Пригоди Гека Фінна 1908.pdf/211

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Правда, в мене була золота монета, що коштувала двадцять долларів, і ще трохи дрібних, але я рішив краще зберегти їх до поганих часів: хто знає, що трапиться зо мною так далеко від дому, серед чужих людей? Треба бути дуже обережним. Я не від того, щоб роскидати гроші на цірки, коли їх більше ні на що тратити, але користи мало з таких трат.

Це був справжній чудовий цірк. Кращої вистави уявити собі не можна. Всі їхали кіньми парами, кавалер з дамою, мужчини тільки в білизні та в плетених сорочках, без черевиків та без стремен, сиділи на сідлах, взявшися в боки, надзвичайно зручно та вільно, — їх було чоловіка з двадцятеро. А всі пані були мальовані красуні, справжні королеви, одягнені в такі сукні, що коштують принаймні милійон долларів і геть чисто всі вкриті діямантами. Страх гарно, — я ніколи нічого такого не бачив! А потім вони всі по черзі поставали на сідлах,та й поїхали навкруги, зґрабно хитаючися. Мужчини здавалися такими ставними, стрункими, а жіночі рожеві спіднички маяли круг їх, роблячи їх самих підхожими до парасолів.

Коли це вони почали стрибали все швидче та швидче, потім затанцювали, стоячи на одній нозі, а другою дриґаючи в повітрі; біжучи, коні нахилялися все дужче та дужче, а