Сторінка:Марк Твен. Пригоди Гека Фінна 1908.pdf/240

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

через людські голови. Король прочитав, положив папірець до кишені і промовив;

— Бідний Біллям! Хоч він і „вбогий духом“, а серце в його золоте: просить мене запросити всіх на похорон, усіх привітати, до всіх бути ласкавим. Але даремно він клопочеться — я вже сам про це подумав.

Промова полилася знову спокійно та рівно, иноді промовник знову вживав свою „похоронну оргію“. Нарешті, вживши це слово втретє, він пояснив:

— Я кажу слово „оргія“, хоча воно й не вживається завсігди. Звичайно тут говорять похорон, хоча справді „оргія“ правильніше. Слово „похорон“ уже не вживається в Англії, вийшло з моди. Тепер у нас говорять — оргія. Оргія — краще, бо найточніше висловлює думку; це слово складається з грецького orgo, що значить — одчинений, надвірній, та єврейського jeesum, що визначає — закопати, сховати. От ви й бачите, що похоронна оргія, це значить — прилюдний похорон…

От шахрай! Чоловік, у якого випиналися щелепи, так просто й засміявся йому в вічі. Инші були обурені: „що це з вами, докторе?“ а Абнер Шекльферд сказав йому:

— Слухай, Робінсоне, хиба ти ще не чув новини? Це Гарвей Вількс!

Король ласкаво всміхнувся і простяг свою лапу, кажучи: