— Але ж він казав…
— Це все одно, що б він не сказав, не в тому сила… Головне те, що ти повинна поводитися з ним ласкаво та не казати йому образливих річей, таких, щоб він почував, що він не дома, а серед чужих людей.
— Ось яка! — подумав я. — І щоб я таку дівчину дозволив пограбувати цій старій гадині!..
Потім була Сусаннина черга, і вона добре насварилася на сестру.
І знову в мене майнула думка: а ось і друга, яку я дам пограбувати!
Тоді Мері-Джен ще раз почала вимовляти сестрі, але так гарно, ласкаво — инакше вона не вміла — і як скінчила, бідна Заяча губа зовсім засоромилася.
— Ну, тепер, Джоан, — сказали обидві дівчини, — попроси в його вибачення.
Вона й попросила. Та так ласкаво, що любо було слухати. Їй-богу, я шкодував, що не можу ще набрехати їй сім мішків гречаної вовни, аби почути ще раз, як вона просить вибачення!..
Всі три дівчини зараз же почали силкуватися з усієї сили, щоб я почував себе немов дома та знав, що навкруги мої друзі. У мене стало так погано на душі, я почув себе таким гидким, що тут же постановив: що б там не було, а обрятую гроші, або сам загину.
