тесь на мене, я все владнаю. Він зігнувся і почав пролазити по-під стіною немов тінь, тільки плечі його ворушилися над головами в людей; а гавкання ставало все голосніше та страшніше. Нарешті похоронник зійшов униз у льох. Минуло дві хвилини, ми почули, як щось глухо гупнуло, собака скінчив свій концерт, страшно завивши, а потім настала мертва тиша, — пастор міг говорити далі. Хвилини через дві, дивимося — плечі та спина похоронникови знов крадуться по-під стіною, — минули одну стіну, другу, третю, нарешті він випростався, зложив руки дудкою біля рота, простяг шию до проповідника і промовив, голосно шепочучи: „Собака пацюка піймав!“ Він знову зігнувся й пішов до свого місця під стіною. Зараз же можно було помітити, що юрба задоволена, — звісно, їм хотілося знати, в чому сила і через віщо так гавкає собака. Така дурниця нічого не важить людині, а тим часом такими незначними послугами він може заставити себе полюбити. У всьому городі не було людини більше популярної за оцього самого похоронника.
Слово над труною була дуже красомовне, але страшенно довге та нудне. Потім почав король і наговорив, як звичайно, купу дурниць. Нарешті все було зроблено так, як личить і похоронник почав тиснутися до труни з своїм долотцем. Мене проняв піт, я не зводив із
