Що ж ви думаєте? І тут старий упертий дурень не подався. Він почав запевняти, що його брат Віллям великий штукарь і навмисне не написав так, як треба. Він зараз же догадався, що глухонімий хоче пожартувати, ледві той узяв перо до рук.
Роспалившись, старий вигадував далі та розмальовував усе в такому ж дусі аж доти, поки сам повірив у свою вигадку. Але старий джентльмен спинив його:
— Я щось вигадав. Чи єсть тут хто-небудь, хто допомагав класти в труну мого бр… се б то покійного Пітера Вількса?
— А як же! — відповів якийсь чоловік. — Я помагав та Аб-Тернер. Ми обидва тут.
Старий сказав до короля:
— Чи не можете ви сказати мені, які знаки було нататуїровано в його на грудях?
Цього разу королеві припало погано. Він мусив якось викрутитися яко мога швидче, а то вся його справа гинула. Зауважте — це було вмисне обраховано, щоб збити його з пантелику. Ну, як міг він знати, що нататуїровано на грудях у покійника?
Король трохи зблід і не міг цього сховати. Навкруги була мертва тиша. Всі дивилися на його, вирячивши очі та простягши шиї. Ну, — думаю, — тепер уже він нічого не вигадає, нічого не вдіє. От же ні! Повірити труд-
