ти“ через те, що батько завсігди так звав, але Том запевняє, що це зовсім не значить позичати, а просто — красти. Але як що крадуть за-для в'язня, то в цьому немає нічого поганого. В'язні не розбірають способів, як їм здобути те, або инше. Просто беруть, як трапиться, і ніхто їх за це не обвиновачує. За-для в'язня, мов, зовсім не злочинство вкрасти річ, як що йому її треба за-для втечі. Це його право; тим то поки ми робимо за-для в'язня, ми маємо цілковите право взяти тут усе, що нам треба, щоб визволити його з тюрми. Як би це було не за-для в'язня — ну, тоді инша річ: тільки сами падлюки крадуть. От ми й постановили: брати тут усе, що потрапить до рук. Одначе мені добре впало від Тома, як я другого дня вкрав кавун з грядки, що належала неграм, і ззів його. Він звелів мені зараз же піти й дати неграм десять центів, не кажучи за що. Том вияснив, що брати можно тільки те, що задля нас конче треба.
— Але мені треба було кавуна, — відповів я.
На це він зауважив, що мені зовсім не треба було його на те, щоб визволити з тюрми, — це різнація. От як би мені треба було його за-для того, щоб сховати туди ніж і нишком передати його Джімові, щоб він убив ним свого тюремника, то це инша річ…
— Нехай і так, — подумав я, хоч такі мірку-
