та й взагалі йому це все надокучило: і панькатися з ростиною, і грати, приваблюючи пацюків, і привчати змій, павуків та инший гад, а ще ж і инша всяка праця з перами, написами, щоденниками та з усім тим; що він ладе́н Бо'зна що робити, аби його більше не займано. Дуже вже клопітно бути в'язнем! Том утратив усяке терпіння й почав докоряти його, кажучи, що йому давано нагоду вславити своє ім'я, а він не вміє цього цінити і всі ці вигоди йдуть за-для його марно. Джім засоромився і обіцявся, що більше не буде вередувати. Після цього ми з Томом пішли спати.
Другого дня вранці ми пішли в город, купили дротяну пастку, понесли її в погріб, одіткнули одну з найкращих пацючих нірок і не минуло й години, як у нас уже було з пятнадцятеро найкращих пацюків. Пастку ми однесли нагору й поставили в добре місце — під ліжко до тьоті Саллі. Але поки ми ходили по павуки, маненький Томас-Франклін-Бенджамін-Джефферсон-Олександер Фельпс знайшов пастку під ліжком і одчинив її, щоб подивитися, чи пацюки повтікають. От вони й розбіглись по хаті. Вернувшися, ми побачили, що тьотя Саллі стоїть перелякана на ліжкові. Вона несамовито кричала, а пацюки дошку-
