місці, коли вернусь на той шлях, яким ішов до цього часу! Пам'ятайте ці слова, не забудьте, що я їх сказав. Тепер це чесна рука, стисніть її, не бійтеся!
Всі поспішалися один з перед одного, плачучи, стиснути йому руку. Жінка суддіна, — так та навіть цю руку поцілувала.
Після цього старий підписав папір з якоюсь умовою, поставивши просто під ним хреста. Суддя сказав, що це найповажніша мить у його в житті, чи щось таке. Потім вони поклали старого спати в парадній світлиці, що призначено було за-для гостей. Відразу серед ночі йому страшенно схотілося випити; він виліз у вікно на дашок із ґанку, а звідти по стовпу додолу, та й продав свій новий сертук за кварту горілки; потім вернувся назад і ліг спати. Вдосвіта він виліз знову п'яний як свиня, упав з даху, поламав собі в двох місцях ліву руку й мало не замерз, — спасибі ще хтось його підняв уранці. Господаря та господиню неначе хто громом ударив.
Суддя страшенно розлютувався. Він говорив, що такого п'яницю хиба труна направить, — иншого способу на його не вигадаєш.
Скоро старий знову одужав і почав бешкетувати так, як і перше. Він прийшов до
