вели мене на добру думку. Я знайшов способа зробити так, що ніхто й не подумає за мною гнатися.
Годин у дванадцять ми вийшли з хати та й пішли берегом. Вода текла швидко, несучи безліч дощок та дерева. Коли це відразу ми побачили, що пливе шматок плита — дев'ять з'язаних дубків. Ми підпливли на човні і притягли плит до берега. Після цього ми пообідали. Инший, то ждав би аж до вечера, чи не поживиться ще чим, але батько був не з тих: йому було на раз досить дев'ятьох дубків і кортіло зараз же одтягти їх до міста, щоб продати. І ось, години так у пів до третьої, вин замкнув мене, сів у човен та й поплив, тягнучи за човном плит. Я певен був, що він цієї ночі не вернеться. Я підождав трохи, потім витяг пилку та й почав випилювати стіну. Він іще не встиг перейти на другий берег, а я вже виліз із хати у свою дірку.
Потім, забравши мішок з борошном, я перетяг його туди, де сховав свого човна, забрав і шматок солонини та сулію з горілкою; а до всього забрав іще увесь сахарь та кофе, скільки було в хаті, та всю одежу; взяв цебер, боклаг, бляшане блюдечко з чашкою, стару пилку, обидві ковдри, казанок та кофейник; узяв і вудки, сірники і все останнє, що було варто хоч шеляг. Одно слово — вичистив хату. Мені треба було сокири, але в хаті бу-
