другому кутку лежало щось, що скидалося на людську постать.
Джім крикнув:
— Агов, хто там?…
Але чоловік не ворухнувся. Я крикнув ще раз, але Джім сказав:
— А знаєш — чоловік не спить, а вмер. Стривай, я піду подивлюся.
Він увійшов, нахилився над їм і промовив.
— Так і є — мертвий. Йому прострелено спину; вже днів зо два, або зо три, як його вбито. Іди сюди, Геку, але не дивись на його обличча — страшно.
Джім накинув на вбитого якісь старі ганчірки, але даремно: я не мав ні найменшого бажання дивитися на мертвого. Заялозені карти роскидані були долі; долі валялись також і порожні пляшки з горілки та дві машкари з чорного сукна. Стіни всюду були пописані та помальовані вуглем, тут же висіли дві старі жіночі ситцеві сукні, великий жіночий бриль, кілька спідниць та чоловіча одежа. Усе це ми поскладали до себе в човен, — а може здасться. Долі валявся старий солом'яний хлоп'ячий бриль, — і його забрали. Потім ми знайшли пляшку з молоком, заткнену тією куклою, що дитину годують. Пляшку ми б узяли охоче, але вона була побита. В кутку стояла стара коробка дерев'яна і драний волосяний куфер з поламаними петлями.
