Вони були одчинені, але в їх ми не знайшли нічого такого, що варто було б узяти. З того, як роскидано було речі, видко було, що ті, що жили в цьому будинкові, вибіралися нашвидку й не могли забрати з собою всього збіжжя.
Ми найшли ще старий бляшаний лихтарь, кухонний ніж без колодочки, новесенький складаний ніж, пачку лойових свічок, бляшаний свічник, пляшку обплетену, бляшану чашку на чай, стару вовняну ковдру, жіночу торбинку з голками, шпильками, воском, ґудзиками, нитками та иншою дурницею; потім ще молоток, кілька гвіздків, волосінь з вудки, завтовшки з мій мизинець, з кількома величезними гаками, сувій оленячої шкури, шкуратяний собачий нашийник, кінську підкову та кілька пляшечок з ліків, але без написів. Ми вже хотіли вертатися, коли це я знайшов мало не зовсім нове гребло, а Джімові потрапив до рук старий лучок із скрипки та дерев'яна нога; ремінці з неї було одірвано, але нога була нічого, добра, тільки за-для мене занадто довга, а за-для Джіма занадто коротка. Другої ноги до пари ми ніяк не могли знайти, хоч і вилазили всю хату.
Ну, так от як роздуматися, то нахідка була таки добра. Але виявилося, що ми запливли з будинком геть далеченько та й опинилися принаймні на четверть милі нижче
