шукати трупа, — так неначе все нічого. Вже над вечір кинулись по його, щоб учинити над ним самосуд, аж тільки його й бачили. Ну, а другого дня, як виявилося, що негр утік, на його й звернули душогубство. Тим часом, поки про це базікали, старий Фінн убігає до судді Тачера, бешкетує, кричить, щоб йому дано грошей на те, щоб шукати негра по всьому Іллінойсові. Суддя дав йому трохи грошей, але того ж вечора він напився п'яний і вештався до півночі з двома якимись непевними парубками, а потім зник укупі з ними. З того часу його так і не видко, та ніхто й не думає, щоб він вернувся тепер, у гарячий час: багато є людей певних, що це він сам убив свого синочка, підстроївши все так, щоб можно було подумати, ніби це зробили розбійники, та щоб потім удержати Гекови гроші, не позиваючись. Кажуть, що од його можно цього сподіватися. Хитра падлюка! Як що він не вернеться з рік, то все скінчиться за-для його щасливо. Адже проти його немає ніяхих прямих доводів, — це відразу видко; тоді все втихомириться і він спокійненько забере собі грошики!
— І я так саме думаю, ма-м! Мені здається, що це дуже можливо. А на негра тепер уже не думають?
— О ні, не всі. Дехто ще думає, що це він зробив. Ну, та тепер уже скоро й негра ма-
