Сторінка:Мартович Лесь. Не-читальник. Оповідання (Едмонтон).djvu/3

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Не-читальник.
 


При келїшку горівки я й побалакати, вважаєте, любю, бо я старий та чей не піду з парубками за льондрами гонити, о нї-і! А осесе то — але! Випю, вважаєте, один, випю другий, побалакаю тай душа на місци. Бо й хто то, вважаєте, знає, чіє завтра?

От, Маскаль, чути, повстанє робить на заграницу, нїби то, як якийсь казав, і на нас, бо він, уважаєте, Маскаль та свої мухи, як той каже, показує. Тай буде, хло', война.

Ий! але ми, вважаєте, втнемо Маскалеви носа. Бо наш старший, уважаєте, як не піде вам до косьцьола, як не помолить ся до матери божої, до тої, знаєте, що в такій синїй платинї аж за очи бере (бо я, вважаєте — от похвалю ся — й по косьцьолах ходив) та як не помолить ся до матери божої, що її роспяли жиди, — чуєш Абрамку! роспяли її жиди-нехристи за віру християнску вовіки віком амінь, сучий сину! — та як, уважаєте, не помолить ся наш старший до неї: “Матко, каже, божа, матко принайсьвєнтша, матко, як той єрентий, бодай ся книшем удавив, каже, безослінная, матко, кае… але! вже я, чуєте, так не вдам; то вона таку, міркуйте, парсуну зараз то й послухає, тай стане нам до помочи.

То як, уважаєте, виляже восько з осего боку та с того, то так, кау вам, як трави та листу: так багато! — Воно так, уважаєте, старі люде вповідають, що суда якось та був найшов Маскаль, то йшов вам по через наші поля від досвітку до темної ночи — міркуйте: від досвітку до темної ночи (то, вважаєте, не з батога тріснути); але як вам, кау, зляг, то… раз бага-