Сторінка:Мартович Лесь. Не-читальник. Оповідання (Едмонтон).djvu/56

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 58 —

Сонячне-ж світло, хотьби як єго маленько, скріпляє орґанїзми, будить у них душевні, відпорні сили.

Так же й я стямив ся. Кинув на стіл письмо, ляг не роздягаючись і перележав цїлий день у горячцї.

В жадні забобони не вірю, але не зважив бим ся нї защо читати в ночи письмо мого товариша Йвана, коли я сам у хатї.