каже, на мак дробен! Тай тогди писаря відрядить, раду нову поставить, віта скине, а мене, наприклад, покладе.
Гий, Абрамку! тай мене на віта покладе: а тогди, вважаєте, читарня гет ід чортовій матери — ге-ет! Бо тоти читарники беруть ся верховодити над нами та новий лад заводити! Так, як би він один із другим не такий як і я! Нїби то в него три пяди межи очима? О, нї! Наші вітцї, правітцї того не знали та якось жили!
Мой! як я стану вітом, то доберемо ся всї такі як я тай гет скасуємо читарню, а сиромудрим читарникам на тих мястах фін ун цванцик тай гибай!… Тай тогди! пропадай Маскалю сякий-такий, у безвісти, у тріски пропадай та западай, у… вважаєте… а наш старший най жиє, як той казав, на многая лїта! Віва-а-ть! най жиє наш старший тай, як той каже, син єго тай, наприклад, уся родина тай… ти Абрамку!
Жий нам, як якийсь казав, Абрамку, на многая лїта, а як буду вітом, то, вважаєш, у троє ти заплачу! хи-хи-хи!
Ги-ий сїда дана-а!
Сїла кітка на барана,
Сїла, — як той каже, — кітка на барана,
Сїла… она… наприклад…
У-е! у-е! — ой-ой-ой! — у е! у е!
