Сторінка:Микита Шаповал. Суспільна будова (1936).djvu/5

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

4

скупин. Отже треба, щоб була вища наука про все суспільне життя і ширша назва для цієї науки. Така наука є соціолоґія.


Всякий окремий предмет, всяку в нім зміну, а також кожну подію, навіть найменшу, наука називає явищем тому, що воно ніби з'являється перед нами, впадає в око, або ми чуємо його слухом, чи смаком, чи намацуємо. Загалом, усе те, що ми сприймаємо, називаємо явищем. Суспільне життя ми так само сприймаємо і пізнаємо — отже кожна людина, чи гурт людей, кожна подія з людського життя є явищем.

Щоб пізнати, що таке суспільство, будемо досліджувати окремі його частки або явища. Що ми бачимо перше в суспільстві? Бачимо людей. Потім бачимо, що вони щось роблять між собою або якось відносяться одно до одного, виявляють чинности (акції) один до одного. Придивляючись пильніще, бачимо, що кожна акція має якусь причину, цеб-то якась сила змушує людину до чинности, значить діють якісь чинники, а з того всього виходять якісь наслідки, вироби, які ми всі разом назвемо витворами.

Так що не так воно легко пізнати суспільні явища, бо треба знати передовсім людей, їх чинности (акції), їх чинники і їх витвори. Аж як все це пізнаємо відкриємо звязок поміж тим всим, відкриємо звязок поміж людьми, то хіба аж тоді будемо знати загалом, що таке суспільство і що таке окремі події чи явища суспільного життя.

Щоб розуміти якесь явище, то треба його розібрати на частки, подивитись, як одна частка припасована чи звязана з другою, яку ролю грають частки і що з того виходить. Скажім, до прикладу, що хочемо пізнати годинник. Яким способом пе зробимо? Не инакше, як розберемо чи розкладемо його на частки: коліщата, цвяшки, пружинки, то-що, побачимо що й до чого пасує, як чіпляються коліщата зубцями одно за одне і тоді зрозуміємо весь устрій годинника, як його зроблено і як він рухається, чи — коротко сказавши, який його механізм. Значить, щоб пізнати, то треба розкласти, розібрати. Але, розібравши, треба потім скласти і подивитись, як звязано частини між собою і як вони спільно діють. Тоді вже скажемо, що знаємо. Так наука і робить. Вона розбірає і складає всяке явище.