державу і державну практику, тому у їх є чимало людей, що вміють науково вести політику.
Он в Америці 600 університетів і там що-дня тисячі професорів навчають молодих людей, хлопців і дівчат, науки соціолоґії і політичних наук. Через те Америка культурна, заможна, росте, аж гуде. А у нас нема жадної школи, де українські професори навчали-б нашу молодь і соціолоґії і політики. Тому наші люде не знають науки про суспільство ані з школи, ані з практики, бо й держави своєї не маємо і тому не маємо доброї політичної практики. Через те українська політика слабенька, недотепна, млява. А нетямуща, темна людина не може бути активною — сидітиме пеньком, не розуміючи, що навколо неї робиться. Майже цілий наш народ темний, неосвічений, навіть не чув, що є така наука соціолоґія і що є можлива наукова політика.
Тепер щойно на радянській Україні в школах подають науку про суспільство, а на еміґрації в Празі українські вчені і письменники в р. 1925-му створили Український Соціолоґичний Інститут, в якому досліджують суспільні явища та вчать політику науковим способом. Отже у нас це почалось недавно, а в культурних народів уже давно розвивається наука про суспільство і є багато книг наукових про це. У нас таких книжок дуже обмаль, та й то більше про політику, а майже нема вищої науки про суспільство (соціолоґії), А без доброї науки про суспільство не може бути доброї політики.
Отож я і взявся, щоб подати для українських людей засади науки про суспільство і про політику. Для цього треба буде викласти про всі частини суспільного явища, а власне:
1. Суспільна будова — тут скажемо про те, що таке суспільство та з яких частин воно складається — які в нім гурти і скупини є, як вони зложені, як називаються, (гурти, скупини, громади, класи, верстви то-що);
2. Громади — тут скажемо докладніше про самі громади — село, місто і державу, бо якраз наука про громади вияснює краще, в чим є лихо України;
3. Чинники суспільного руху — тут розповімо про ті рушійні сили, що спричинюють суспільний рух, звязок між людьми;
