Сторінка:Микола Гнатишак. Історія української літератури, ч. I (1941).djvu/29

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

глядів сучасного українського письменства 40 — 50-их років мин. стол. зпід пер М. Костомарова («Молодикъ» 1844), А. Метлинського, О. Бодянського, П. Куліша і інших, — то започатковують цю ділянку української науки праці двох членів галицької «Руської трійці», І. Вагилевича «Замітки о руській літературі» 1848. і Є. Головацького «Три вступительнії преподаванія о руській словесности» 1849. Дальші огляди історії української літератури, як регіональної спеціяльности, знаходимо в загальніших працях: в історії російської літератури П. Петраченка і в історії словянських літератур Пипіна і Спасовича.


М. Драгоманов, О. Кониський, Н. Петров і Н. Дашкевич.

в. Після ідеолоґічно й методично схиблених історично-літературних нарисів М. Драгоманова, який, згідно зі своєю загальною концепцією, довго боронив навіть рабську теорію про українську літературу «для домашняго обхода», та після недокінчених історично-літературних спроб О. Кониського, — дальшим кроком до бодай формально самостійного, хоч ідеолоґічно ще типово російського опрацювання історії української літератури є дві важні книжки Н. Петрова про історію українського письменства XVIII. і XIX. вв. Не менше важна обширна наукова рецензія на твір Петрова зпід пера Н. Дашкевича, в якій автор старається вже трактувати українську літерату-