Всетаки найстарші верстви таких творів дадуться аналізою відділити від пізніших наверствувань, — і таким чином реконструується найдавніша верства української словесної творчости. Цю працю перевів з нашим усно-словесним матеріялом М. Грушевський у відповідних партіях своєї «Історії української літератури», і туди відсилаємо тих, хто шукає докладнішого поучення про ці речі. Тут же мусимо зрезиґнувати з текстової аналізи, яка забрала б забагато місця та обмежимося до короткого перегляду тих форм усної словесности, що їх узнала наука за найстаршу, передписьменську верству української словесної творчости; при тому вкажемо на важніші видання текстів і наукової літератури, щоб улекшити охочим перші кроки в їхніх спеціяльних студіях.
Старовинність усної словесности.
9. Особливо до найстаршої, найвартіснішої верстви української усної словесности можна віднести оці слова В. Гнатюка, одного з кращих наших етноґрафів-спеціялістів: «Українська народня словесність належить до найбагатших, українські народні пісні визначаються незвичайною красою й високою артистичністю, великою ріжнородністю, ориґінальністю і значною старинністю».
Щодо тієї старовинности — найновіша наука почала, що правда, висловлювати свої застере-
