говорів А. Петрова, гуцульських «Примівок» у львівському «Етноґрафічному збірнику», і б. ін. — З наукової літератури про замовлювання цікавіші праці А. Ветухова «Заговоры» і В. Мансікки «Über russische Zauberformeln». — Точніші бібліоґрафічні дані про згадувані тут і дальше праці знайде читач у списку наукової літератури при кінці оцієї глави.
Обрядові пісні.
12. Поруч замовлювань, заклинань і заговорів, — вже з найдавніших часів словянської спільноти походить теж більшість українських обрядових пісень, звязаних зі старими поганськими святами наших предків.
«Обрядові пісні — читаємо у Єфремова — дають нам образ того, як ставиться народ наш до околишнього світу, до природи та її явищ. Це найдавніші певне зразки народньої творчості, багато з їх не що інше, як уламки того колись цільного світогляду, що на все навкруги дивився наївними очима первісної людини. Тут знаходимо космоґонічні вірування народа, погляди його на початок світа, на богів та інших вищих істот, на явища природи, що споконвічною загадкою стояла перед первісною людськістю. Багато ці пісні й досі задержали в собі пережитків з давнього, ще поганського часу… з другого боку, вони дають деякі вказівки на побут та матеріяльну культуру старих часів».
