Сторінка:Микола Гнатишак. Історія української літератури, ч. I (1941).djvu/48

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

Колядки і щедрівки.

13. Найцікавіші два роди обрядових пісень — це колядки та щедрівки, своєрідні пісневі святочні бажання, в давнині звязані з новорічними поганськими обрядами, а пізніше сполучені з христіянськими святами Рождества й Богоявлення.

Серед нинішніх різдвяних пісень відріжняємо дві окремі Групи: стародавні колядки і новіші коляди. Колядки мають на собі виразні сліди поганського ритуального походження. Основні космогонічні, есхатологічні і под. їх мотиви, пронизані глибокою свідомістю тісного звязку первісної людини з природою, а пізніше оживлені подувом історичних ремінісценцій з княжої й лицарської доби, — це найцінніші залишки найстаршої верстви нашого словесного мистецва. Коляди ж є пізніші штучні пісні з христіянськими різдвяними мотивами; повставали вони поволі впродовж пізніших віків нашого христіянського минулого, а вперше були зафіксовані друком у відомому «Богогласнику» XVIII. стол.

Та тут для нас цікаві виключно лише старовинні колядки. Одним із типових зразків пісень того типу є подана у Потебні космогонічна кол лядка, сполучена з дещо пізнішим мотивом про будову церкви. На цьому тексті легко можна запримітити молодші змістові наверствування на прастарій основі. Ось початок цієї колядки: