Сторінка:Микола Гнатишак. Історія української літератури, ч. I (1941).djvu/57

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


символіку птахів і рослин в українських похоронних голосіннях, і б. ін.


Побутові пісні.

27. Родинно-обрядові пісні часто творять перехід до найбагатшої в цілій українській усній поезії Групи побутових пісень, які (особливо ж pd- динно-побутові) напевно повставали вже в І. періоді, але вповні розцвіли аж у пізніших часах, і тому будуть розглянені на іншому місці.


Приповідки і загадки.

28. Свого рода переходом між віршованими й прозовими формами усної словесности є приповідки (пословиці) і загадки. Багато з них сягає своєю Генезою в глибоку давнину, хоч чимало походить також з новіших часів, а навіть з книжних джерел.

«Приповідки — каже В. Гнатюк — це короткі речення, в яких висловлюється якась життєва правда або погляд народу. Часто опираються вони на звичайній грі слів, та далеко частіше являються ремінісценцією якоїсь події, звичаю, анекдота. Є між ними і мандрівні, та ці останні бувають дуже старинні... Під приповідки підтягаються по збірниках також порівнання, проклони,образові речення й мудрування. Загадки — це бистроумні й дотепні питання, в яких повинна критися також відповідь на них... Одні і другі бувають і римовані».