Сторінка:Микола Гнатишак. Історія української літератури, ч. I (1941).djvu/89

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

 

Кирило.

26. Так само в XII. в. розвинув свою діяльність визначний проповідник, єпископ Кирило Турівський, що написав багато мистецьких проповідей, чернечих поучень і молитов. У своїх творах дав цей талановитий письменник вартісні зразки візантійського високого стилю, цвітистого й важкого, — але пронизаного теплом серця і щирим мистецьким відчуттям.

 

Юрій.

27. Ще один письменник з тих же часів — це Юрій Зарубський, автор цікавого «Повчѣнья къ духовному чаду» про найважніші обовязки доброго христіянина і доброї людини в буденному житті.

 

Теодосій.

28. Та особливе значіння має старший о ціле століття ініціятор зовсім відмінної, протиреторичної літературної школи «простого стилю», ігумен Теодосій Печерський, автор численних визначних своєю простотою й безпосередністю «поучень» для монахів києво-печерського манастиря. Тут він з почуттям, ніжно і ласкаво напоминав монахів та давав їм ріжні реліґійні поучення, стараючися оминати квітистий стиль учених українських реторів того часу. Таким чином стиль Теодосія сповняв службу реґулюючої народньої української стихії, що не дозволяла надто розбуятися чужому літературному стилеві.