Сторінка:Микола Гнатишак. Історія української літератури, ч. I (1941).djvu/95

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

відзначаються великим багатством матеріялу, поважною історичною вартістю, талановитим літературним опрацьованням та дуже сильним реліґійним і патріотичним духом, так що в цілому є вони одною з найкращих і найвартісніших памяток світової літератури. Ствердили це м. ін. і численні чужі наукові авторитети; напр. німецький учений Шлєцер вже на початку XIX. стол. назвав українські літописи, в порівнанні з західньоевропейськими середньовічними хроніками, «феноменальним явищем національної літератури».


Ігумен Данило.

37. Аналоґією донині так дуже модної подорожничо-мемуарової літератури з белетристичним надихом є славне «Житіє і хожденіє Даніила русьския земли игумена» з початку XIІ. стол.

Автор докладно, цікаво і живим стилем описує своє паломництво до Святої Землі, при чому також виявляє дуже глибоку свою любов до рідного краю. Коли йде про гідну репрезентацію українського імени на чужині, то не жаліє трудів ні інтервенцій навіть у самого єрусалимського короля Балдуїна, лише щоби одержати дозвіл поставити на Божому гробі окрему лямпаду «за всіх наших Князів і за всю руську землю і за всіх христіян руської землі». Твір ігумена Данила настільки ріжниться своєю живістю й талановитістю від подібної західньоевропейської по-