Сторінка:Микола Гнатишак. Історія української літератури, ч. I (1941).djvu/96

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


дорожничої літератури, що збудив подив у чужих культурних народів та дочекався в новіших часах перекладів на німецьку, французьку і грецьку мови.


Поезія. Усна словесність.

38. Високопоетичні елементи літописів і інших літературних творів того часу переносять нас у прецікаву область української поезії XI. — XIII. стол. Визначну ролю серед неї займала далі усна словесність, що мимо перешкод, дізнаних від освіченої верстви з огляду на її поганський ідейний зміст, далі процвітала серед народу та приймала в себе нові наверствування ідейні (христіянська віра), змістові й стилеві (побут і культура княжо-лицарської доби).


Колядки.

39. Одною з основних форм народньої поезії залишилися і надалі обрядові пісні, а головно колядки, серед яких появляються нові типи з лицарсько-героїчним змістом та зі слідами книжної апокрифічної літератури. Зразком нового типу колядок з Княжої доби можуть послужити ось хоч би рядки:


Ой славен, явен красний Івасенько,
А чим же ти та прославився?
Що із вечера коня осідлав,
А вже к світові під Царівград став.
Ой як бє, так бє на Царівгород.
Цар ся дивує, хто то воює.