Сторінка:Микола Гнатишак. Історія української літератури, ч. I (1941).djvu/98

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

 

Побутові пісні.

43. Повстають впродовж II. періоду також зовсім нові роди усної словесности. Думаю, що до ранньої Княжої доби можемо віднести розквіт зрештою вже і в I. періоді добре знаних деяких родів побутової пісні, особливо тих, що звязані з родинним життям; сюди я зачислив би розквіт пісень колискових, сирітських, любовних і родинних (подружжя, батько, мати, діти). Своєю формальною структурою й ляконічністю вказують на походження з тих часів прототипи деяких дрібних піснево-поетичних форм, головно коломийок. Але всі ці роди народньої пісні розвивалися і суттєво змінялися ще впродовж довгих дальших віків, і тому подрібний їх розбір відкладаємо на дальше.

 

Леґенди.

44. В ділянці усно-словесної прози повстали в Княжій добі деякі зовсім нові роди творів. Місце поганських мітів почали поволі займати христіянські леґенди з сильними апокрифічними елементами, — але це не перешкодило і мітам перетривати в устах народу до наших часів.

Леґенди «походять — як каже В. Гнатюк — з ріжних джерел і з ріжних часів, від найдавніших до найновіших». Ясно, що саме в перших віках христіянства на Україні велика частина цих леґенд не лише повстала, але і вповні розцвіла. — Найважніший збірник народніх леґенд видав