касував один за одним здобутки росийського громадянства. Не пощастило й українським викладам в унїверситетї. В справу вмішав ся мінїстер народньої осьвіти і звернув ся з запитом до харківського і одеського унїверситета, на якій підставі дозволено викладати в український мові а рівночасно Ол. Грушевському удїлив догану. Професор Сумцов також мусїв припинити свої українські виклади, хоч мінїстерство й дало було на них дозвіл. Таким чином, хоч частину здобутків українського студентства росийський уряд видер знова, то все таки рух за українські катедри відограв дуже велику ролю в справі поширеня национальної сьвідомости серед байдужних перед тим широких мас українського студентства і багато причинив ся до ознайомленя студентів иньших национальностий з українським рухом і його домаганями. Крім того сей рух мав ту добру сторону, що підчас боротьби за українські катедри українське студентство мусїло з'орґанїзувати ся. Правда й передше істнували українські студентські орґанїзациї, але вони мали звичайно партийний характер і через те не могли обєднати всього українського студентства. В роках 1906—7 рух орґанїзацийний зріс в двох напрямах. Партийні орґанїзациї котрі мали на метї єднати українське студентство для революцийної працї не тільки серед студентів, але також і серед селян та робітників, лишили ся й далї. Тільки зі зростом
