що кождий кавалок сеї землї треба було виборювати, нераз цїною власного житя. Ся боротьба, що тягнеть ся вже цїлі віки, не скінчила ся й тепер. Навпаки, можна сказати, що по довгій перерві наш нарід саме тепер знова починає відроджувати ся, прокидаєть ся до нової боротьби за краще житє. Се відродженє почало ся не нинї. Але доперва останнїми часами, підчас росийської великої революциї, кличі найкращих наших людий, борцїв за його визволенє пішли в широкі народні маси. Доперва тепер почало ся в ширших розмірах їх осьвідомлюванє, доперва тепер почали вони прозрівати й почали на ново боротьбу. Тяжка ся боротьба, бо могутний і без краю лютий ворог нашого народа московська централїстична держава. Але з того, що тепер до боротьби стають народні маси, що вони йдуть разом з своєю інтелєґенциєю, себ-то з найлїпшими своїми приятелями проводирями, ми можемо бути певні, що сим разом ся боротьба скінчить ся щасливо. Хоч і не скоро, хоч і цїною смерти та мук багатьох і багатьох своїх найкрасщих синів та доньок, а таки виборе він собі національну незалежність і полїпшенє щоденних умов свого житя. А виборовши собі незалежність нацїональну, з тим більшою силою й енерґією зможе наш нарід себ то й працюючі маси, розпочати нову, ще тяжшу боротьбу, за усуненє всякого соціяльного та економічного грену, боротьбу за те, щоб Україна справдї стала вільною землею.
