відає виборови того напрямку, до якого його найнаручнїйше ужити. Взагалї одначе є три головні способи розуміня терміна: одні бачуть у фільософії історії фільософічний огляд давної минувшини людства; другі — дослїд загальних законів соціяльного житя; в кінци у третїх — фільософія історії приймає вид фільософічних трактатів по так званій „історицї“, як теорії історичного знаня. Годї сказати, щоби отсї три напрямки все докладно ріжнили ся: навпаки ми все помічаємо, що задачі одного — мішаються з задачами другого; годї також сказати, щоби поза ними не було ще чого небудь, чому би той або иньший письменник не дав імени фільософії історії: всеж таки на кождий спосіб, се — три головні течії в розвою історично-фільософічної лїтератури. Після того, як Конт положив основи соціольоґії, спірний термін можна віднести або до фільософічного огляду минувшини людства, або до теорії фільософічного знаня історії; задачу відкривати закони, що кермують соціяльними проявами, бере на себе як
historyozofii niemieckiej. (Крім того гл. періодичні видавництва як: Die Zukunft, Deutsche Zeitschrift für Geschichtswissenschaft, Historische Zeitschrift і т. д. — Останнє десятилїтє). — С.
