зъ ними єднатися щиро. Не треба вважати, що вони бажають самосто̂йности, хочуть власного уряду; а вже жь, що мы не бажаємо розпадатися на народы, але така спо̂лка съ козаками не по̂рве Речи-Посполитои. Ся спо̂лка буде нестемнѣсѣнько така, яку вже маємо зъ Литвою. Нехай наро̂дъ народомъ не верховодить: черезъ те й буде цѣла наша держава, бо перевага до ворохобнѣ доводить. Часто по̂дъ видомъ свободы гнетуть другихъ, и черезъ те повстає колотнеча. Ро̂вно̂сть безъ усякого першеньства одныхъ надъ другими єсть душею свободы. Не треба намъ жадныхъ забезпечень чужоземныхъ нашои спо̂лки съ козаками. Чужоземни̂ царѣ, хочь бы й найчестнѣйши̂, все пильнуватимуть власнои користи й баламутимуть нашу державу; чужинцѣ насъ не збережуть. Найлѣпшимъ забезпеченємъ буде обопо̂льна любовь та вѣра, безъ усякого першеньства якогось боку. Мы пильнуватимемо свободы Украины чи Руси и єи народу, а козаки насъ. Свобода козако̂въ не може бути безпечною безъ спо̂лки зъ нами. Досвѣдъ вже навчивъ ихъ. А коли мы поєднаємося безъ жадного примусу, то наша сила буде неподолима. Черезъ згоду съ козаками мы не повинни̂ сваритися зъ Москвою. Навпаки, поєднаймося съ козаками на те, що бъ опо̂сля взяти згоду й зъ Москвою. Адже й въ козако̂въ думка мати спо̂лку зъ Москвою, що бъ пото̂мъ въ купѣ зняти яки̂ велики̂ заходы. Треба довести урядови московскому, що згода съ козаками єму не на шкоду; треба любенько єму доводити, що державамъ христіяньскимъ не годиться шаблею здобувати те, що можна здобути черезъ згоду. Мы не зрѣкаємося умовы про спадщину; мы знаємо, що съ того буде велика користь усему христіяньству. До того мы, народы зъ одного роду, й маємо не дуже во̂дмѣнну мову. Домовляймося просто, не выгадуймо жадныхъ неможливыхъ речей, забезпечимо будучимъ королемъ зъ московского роду незайманє вѣры, забезпечимо свободу такъ нашу, якъ и Украины, и право обраня царѣвъ, хочь то̂лько для остереженя Москва не буде далѣ воюватися: вона й безъ шаблѣ здобуде все честно та любо, зъ выгодою для свого й нашого народу. Згода наша съ козаками покаже Москалеви нашу силу й примусить згодитись на умовы. Адже король Шведскій намъ теперь гордо рає, що бъ мы признали єго наслѣдникомъ; але коли съ кимъ годитися зъ умовами про наслѣдство, то вже красше зъ Мо-
