давно стежать за ними. Не пройшли Москалѣ ще такъ якъ на выстрѣлъ зъ сагайдака, а Поляки були вже и попереду и по заду нихъ, бо Поляки рушили на впростець черезъ гай и перестрѣли Москалѣвъ. Пропустивши Москалѣвъ съ чагарнико̂въ на чистовину, Поляки кинулися на нихъ зъ усѣхъ боко̂въ: вдарили списами, пальнули зъ гарматъ; одначе московске во̂йско не подавалося и споко̂йно простувало черезъ багна и яры. Козаки щиро помагали Москалямъ, во̂дбивали ворожи̂ набѣги, проганяли польскихъ вдатнико̂въ и брали въ полонъ.
Полякъ очевидець оповѣдає такъ: московскій обо̂зъ походивъ на гору, съ котрои вылѣтало поломя и дымъ, а Поляки походили на жидо̂вскихъ юнако̂въ у вавилоньско̂й печи; бо Ангелъ божій невидимо окрывавъ насъ тодѣ“.
По̂сля полудня польске во̂йско стало спочити. Тымъ часомъ усѣ гарматы, яки̂ були у Поляко̂въ, велено присунути до московского обозу. Царскій обозъ мусивъ незабавомъ збиратися на гору; мѣсцево̂сть була небезпечна и зручна на те, що бъ Полякамъ розо̂рвати ворожій четверокутникъ. Розо̂рвати єго було неминуче треба. Вырядили на передъ засаду по̂дъ урядомъ Немирича. Любомирскій выѣхавъ на передъ во̂йска и промовивъ до жовнѣрѣвъ: „Балаканємъ та безглуздымъ гомономъ не зломимо ворожого обозу, на се треба неполохливого духу и твердыхъ рукъ. Москаль втѣкає во̂дъ насъ не по заячому, а по вовчому, выскаливши зубы. Погляньте, якъ во̂нъ мо̂цно обгородивъ своє втѣканє. Ото жь тримайтесь коругвы; не выбѣгайте зъ лавы безъ глузду, а дружно сто̂йте рука до руки, и одностайно рушайте зруйнувати московску огорожу въ само̂й серединѣ. Зломаєте єѣ — то й побѣда ваша“.
Московске во̂йско по прежнему рушало байдуже, споко̂йно и до̂йшло до того мѣсця, де треба було спуститися въ яръ, а во̂дти выбиратися на гору. Тодѣ польски̂ ватажки загадалися праве крыло свого во̂йска вывести въ яръ иншою стежкою и переняти Москалѣвъ. Але въ яру було баговинє, черезъ що Поляки такъ загаялися, що Москалѣ поспѣли двѣ частины свого обозу звести на гору, перше нѣ жь Поляки могли пошкодити имъ. Немиричь роспочавъ бо̂й на горѣ, але єго ранено, во̂йско єго мусило податися назадъ. За те польске во̂йско зъ боко̂въ и зъ заду поперло Москалѣвъ, що ще не повыходили зъ яру на гору. Польски̂ гарматы наблизились —
