Сторінка:Микола Костомаров. Гетьманованє И. Выговского и Ю. Хмельницкого (1891).djvu/187

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 177 —

за своє. По московскому звычаю, коли наймитъ ставъ до хазяина безъ умовы, то во̂нъ робився холопомъ єго, отакимъ чиномъ Москалѣ повертали въ неволю и во̂льныхъ зъ роду-вѣку Украинцѣвъ; окро̂мъ того брали ихъ въ полонъ и продавали въ неволю, розро̂жняючи дѣтей зъ батьками, брато̂въ зъ сестрами. Збереглася жалоба кієвского воєводы Чаадаєва на кн. Борятиньского; зъ неи видко, що Борятиньскій грабувавъ украиньски̂ села и мѣсточка, не дававъ пощады навѣть храмамъ Божимъ. А переяславскій воєвода князь Вилконьскій скаржився на того жь самого Чаадаєва за те, що во̂нъ выряжавъ съ Кієва ратнико̂въ въ Переяславъ грабувати мѣщанъ, попо̂въ и козако̂въ: ратники єго руйнували и палили житла. Здирства и грабованя московскими ратниками Украинцѣвъ були тодѣ неминучими, бо московскій урядъ не дававъ ратникамъ въ сво̂й часъ платнѣ и вони черезъ те терпѣли велики̂ злиднѣ. Украина страшенно бѣдувала, найбо̂льшь же економічный побытъ потерпѣвъ черезъ выпущени̂ тодѣ мѣдяни̂ грошѣ.

Си̂ грошѣ скоили скро̂зь по Украинѣ велику колотнечу: московски̂ урядники, о ско̂лько можна було, вымагали срѣбну и золоту монету и примушували натомѣсть приймати мѣдяну, въ однако̂й вартости зъ срѣбною. Разомъ съ тымъ настала на все дорожнеча.

Московскимъ ратникамъ не легко було жити на Украинѣ; се видко съ того, що вони разъ-у-разъ втѣкали. Року 1661 у Кієвѣ було 4500 чоловѣка залоги; зъ нихъ во̂дъ 15. серпня по 4. вересня втѣкло 103 чоловѣка, а во̂дъ 4. по 12. вересня, се бъ-то за оденъ тыждень 351 чоловѣкъ. Воєвода свѣдчивъ, що причиною велики̂ злиднѣ, людямъ нѣчого ѣсти, коней нема чимъ погодувати. Видима рѣчь, що за такого ладу мусили ратники втѣкати и грабувати Украинцѣвъ. Дисціпліны помѣжь ратнико̂въ не було. Утѣкала така численна сила ратнико̂въ, що московскій урядъ не вдовольнився вже звычайною карою утѣкачѣвъ, а звелѣвъ вѣшати ихъ на шибеницѣ. Що до наруги и грабованя церковь, то окро̂мъ того, що въ московскому во̂йску були нехристы, та й сами̂ Москалѣ могли не вызнавати потрѣбного шанованя до украиньскихъ святощѣвъ. По Московщинѣ того часу ходила релігійна колотнеча, котра вытворила на будущину подѣлы головнои церквы на ро̂жни̂ секты. Прихильники давныхъ обрядо̂въ московскихъ — бачили въ укра-