та значне козацтво почали ремствувати. Згадуючи свои раны та давни̂ працѣ, инши̂ соромилися коритись хлопцеви, що й пороху не нюхавъ; иншихъ вражало те, що прилюдно зломано козацкій звычай, обирати за старшину чоловѣка досвѣдченого та го̂дного. Багато декому було досадно черезъ те, що якъ бы не Юрій, то во̂льна рада може бъ доручила булаву кому иншому. Бо̂льшь во̂дъ усѣхъ бувъ незадоволеный Выговскій. Ско̂лько роко̂въ во̂нъ бувъ першимъ по̂сля гетьмана; на Украинѣ й по сусѣдахъ вславився во̂нъ розумомъ; самъ Хмельницкій, во̂драджуючи козакамъ обирати Юрія, вказувавъ на гетьманованє Выговского. Выговскому здавалося, що Юрій немовь укравъ у него булаву. Але старый Хмельницкій, вволивши волю козако̂въ, наказавъ Выговскому навчати сына. Хмельницкій такъ довго мавъ Выговского за друга, що єму зовсѣмъ нѣяково було клопотатись про перемѣну останнёи рады. Выговскій мусивъ удавати та запевняти, що єму байдуже про почотъ та власть. Дня 14. серпня во̂нъ писавъ до Питивельского воєводы Зузина, що вся старшина зоставила гетьманомъ поки-що Юрія Хмельницкого, „а якъ буде далѣ, не вѣдаю; але незабаромъ по̂сля похорону буде рада усеи старшины та якоись частины черни; а що тамъ прирають, не вѣдаю“. Такимъ робомъ у листу до сумѣжного московского воєводы во̂нъ натякнувъ, що тодѣшнёго гетьмана може и скинуть. Але самъ во̂нъ не мавъ-бы-то нѣякои надѣѣ для себе. „По̂сля працѣ во̂йсковои я, каже, радый спочити и нѣякого уряду й власти не бажаю“. Черезъ ко̂лька днѣвъ по̂сля того, 21. серпня, во̂нъ уже не такъ казавъ гонцеви того жь таки воєводы: гетьманъ Б. Хмельницкій, вмираючи, наказувавъ менѣ бути за опѣкуна у свого сына и я, памятаючи той наказъ, не покину єго сына; и полковники, й сотники, й усе во̂йско запорозке кажуть, що бъ я бувъ за гетьмана, поки Юрій Хмельницкій выросте та розуму набереться.
Єзуицке лукавство знайшло собѣ пролазку, каже украиньскій лѣтописець.
Выговскій, мовь другъ Хмельницкого семьѣ, почавъ показувати молодому Хмельницкому єго небезпечне становище, жалкуючи сповѣщавъ єго, що козаки ремствують, не хотять коритися такому молодому гетьманови. Молодый Юрій просить порады, що єму робити? Выговскій раявъ зректися на радѣ
