Перейти до вмісту

Сторінка:Микола Костомаров. Гетьманованє И. Выговского и Ю. Хмельницкого (1891).djvu/228

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 218 —

— „Рада ще не выко̂нчена, повѣдали гонцѣ; приходьте зъ старшиною, а козаки нехай безъ зброѣ стоять зъ далека“.

Нову раду призначили на третій день. Але показалося, що вже не треба було рады. Въ Сомковому во̂йску по̂днялася ворохобня. Властиво єго прихильниками були полковники, старшина та значни̂. Прости̂ козаки, хочь и були доси за нимъ, але въ душѣ вони були однои думки съ прихильниками Бруховецкого, що до ворогованя проти значныхъ. Черезъ що и по̂шли у слѣдъ бо̂льшости. До того жь значни̂ поприѣздили зъ великими роскошами, понавозили зъ собою всякого добра. Отсе й спокусило голоту; особливо коли Бруховецкій черезъ своихъ по̂дручнико̂въ побаламутивъ чернь и натякнувъ, що бъ пограбували возы у значныхъ. Ко̂лька сотень зъ Сомкового во̂йска, певне що змовившись попереду, взяли коругвы, розпустили ихъ и по̂шли до Бруховецкого: вклонилися єму, яко гетьманови, а пото̂мъ повернули назадъ и кинулися грабувати возы своєи старшины, забираючи зъ возо̂въ, що хто вподобавъ и що можна було вхопити. Сомко, Золотаренко, полковники черниго̂вскій и лубеньскій зъ своими урядниками кинулися до Великогагина просити забороны: во̂нъ казавъ усѣхъ ихъ позамыкати въ нѣжиньскому острозѣ по̂дъ варту. Арештованыхъ було чоловѣка съ пятьдесять; у нихъ пово̂дбирано коней, зброю, навѣть верхну одежу зъ нихъ поздирали.

По̂сля сего Великогагинъ казавъ покликати Бруховецкого:

— „А якъ князь велѣвъ приходити, зъ зброєю, чи безъ неи?“ спытався Бруховецкій.

— „Все во̂йско повинно зо̂братися незазброєнымъ“ во̂дповѣли до него.

Тодѣ насампередъ выѣхали ко̂нни̂, безъ зброѣ, але съ коругвами, за ко̂нными — пѣхотинцѣ, тежь безъ зброѣ. Ко̂нниця по̂вобводомъ обо̂гнула катрягу; пѣхотинцѣ стали проти катряги. Великогагинъ зъ своими поѣзжанами и зъ нево̂дступнымъ Методіємъ выйшовъ съ катряги и вступивъ до козацкого кругу. Бруховецкій и всѣ урядники єго зложили єму шанобу. Князь спытався: „Кого волѣєте на гетьмана?“

— „Мы вже выбрали Ивана Мартиновича Бруховецкого“, гукнули козаки.

— „Твоя мило̂сть, мовивъ князь до Бруховецкого, мусишь взявши бунчукъ, обо̂йти во̂йско“.