що й геть-то лѣпше зъєднатися съ Польщею на правахъ во̂льнои націи, нѣжь до̂статися въ неволю. „Друга причина, писавъ Выговскій, що примушує насъ во̂дкинутися московскои державы, та єсть, що мы певне довѣдалися, що єго царске величество приславъ князю Григорію Григоровичу Ромодановскому сво̂й высокій листъ, наказуючи стратити гетьмана зъ усею старшиною, скасувати всѣ права и во̂льности наши̂, лишити козацтва то̂лько десять тысячь, а всю решту люду украиньского зробити хлопами й нево̂льниками“.
Універсалъ сей спершу злякавъ Украинцѣвъ на право̂мъ боцѣ Днѣпра; на лѣво̂мъ то̂лько полки переяславскій, прилуцкій, нѣженьскій та черниго̂вскій трималися Выговского.
Тымъ часомъ, Трубецкій, 10. цвѣтня, въ Константино̂вскому соборѣ во̂дправивъ молебень гро̂зному и страшному Спасу й рушивъ на Коното̂пъ, во̂дписавши до Безпалого въ Роменъ та въ Лохвицю до Куракина, що бъ зъ обохъ боко̂въ йшли до него злучатися. Дня 13. цвѣтня на дорозѣ приставъ до него Безпалый зъ своими козаками; дня 16., вони встигли Конотопа, прогонили козако̂въ, що доглядали дороги; дня 21. прибувъ до него князь Хведо̂ръ Куракинъ съ Пожарскимъ та Львовымъ и зъ усѣмъ во̂йскомъ, що стояло въ Лохвицѣ. Украиньскій лѣтописець пише, що полковникъ прилуцкій Дорошенко перенявъ Москалѣвъ, але товаришь Ромодановского, голѣнный князь Пожарскій побивъ єго по̂дъ Срѣбнымъ. „Дорошенко, каже лѣтописець, немовь заяць тѣкавъ по болотахъ, ратуючи себе, а князь Пожарскій загадавъ выстинати всѣхъ людей у мѣсточку Срѣбному“.
Въ замку Конотопскому було два полковники, нѣженьскій и черниго̂вскій, зъ своими полками, гуртомъ тысячѣвъ съ чотыри чоловѣка. Трубецкій передъ приступомъ написавъ до Гуляницкого листъ, сповѣщавъ, що єго прислано втихомирити колотнечу та спинити розливанє крови, умовлявъ згадати про єдину вѣру православну та ласку царску, кинути неправды, перепросити за свои вчинки й прислати добрыхъ та значныхъ людей за для перемовы.
Замѣсць во̂дповѣди зъ мѣста зняли стрѣльбу зъ гарматъ та рушниць. „Мы сѣли па смерть, гукали козаки, не дамо мѣста!“
Тодѣ Трубецкій загадавъ стрѣляти по мѣстѣ й у мѣсто.
