Сторінка:Микола Костомаров. Руіна II. Гетьманованнє Многогрішного (1893).djvu/114

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 104 —

зо мною поїхав до Демяна Дорошенків післанець Луговський; він їдучи хвалив ся менї, що везе до гетьмана Дорошенків лист; а приїхавши казав гетьманови, що Дорошенко не давав єму листу а звелїв щось переказати словами.“

Тодї Демянові суддї спитали у него: „За яким дїлом посилав ти Ярему до Дорошенка і що значать слова: два за оден кожух торгують ся?

Демян відповів: „Ярему до Дорошенка я посилав не оден раз а тричі, а може й чотире рази, і все писав до него, щоб жив зо мною в згодї, на сей бік Днїпра війною не ходив і звелїв не займати наших людий. А що воно оте: „Два за оден кожух торгують ся,“ так я не памятаю.“

Поставили гетьмана око на око з Яремою: і той і сей твердили своє.

Тодї повели Демяна під питку, роздягли єго, вложили єму руки в страшенний московський хамут, привязали реміннєм руки до одного стовпа, а ноги до другого супротилежного єму, так що все тїло гетьмана бовталось на воздусї. Потягли єго девятьнадцять разів кнутом. Демян, людина нервова і дразлива, не спроможен був твердо витерпіти такого мордовання і висловив, що дїйсне казав: тяжко єму бути підданком у Москви. На се він натякав і в розмові з Танєєвим. Але гетьман стояв нестеменно на тому, що зсилаючись з Дорошенком не було в него думки зрадити цареви і пристати до султана турецького. Під питкою Москалї вимагали, щоб він признав ся, що значать оті слова: „два за оден кожух торгують ся?“ Демян відповів, що Поляки хочуть забрати Київ, а цар не дає єго.“

Незадоволеннє підданством Москві, в чому признав ся Многогрішний, Москалї взяли яко певну ознаку зради. Не визволяючи гетьмана з хомута, допитували ся у него:

— „Признай ся, хто знає твої думки і з ким ти радив ся?“

Гетьман відповів: „Нї з ким я не радив ся, міркував я сам.“

Сподїваючись вимордувати у него інче признаннє, знов потягли єго кілька разів кнутом, питаючи:

— „Чи радив ся з тобою Матвій Гвинтівка? Старшини кажуть, що він був твоїм щирим приятелем і порадником?“