Сторінка:Микола Костомаров. Руіна II. Гетьманованнє Многогрішного (1893).djvu/117

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 107 —

утїк з Чернигова і перебрав ся в чернечу одежу?“ питали судцї у Василя Многогрішного.

Він відповідав:

„Чернигівський воєвода звелїв навозити лїсу на місто, а царські люди почали стерегти ся нас. Пішла чутка, що урядники московські в замку ллють кулї; а шляхтич Половецький, що приїздив до мене зза Днїпра, казав менї, що царські люди на те ллють оті кулї, що хочуть бити ся з нами. Я й післав Половецького до брата, а брат вернув єго до мене і прислав парубка Івана, наказуючи менї через єго пильнувати, щоб наші не задирали воєводи і царських людий, доки не вернеть ся з Москви протопопа Семен з царським указом. То-б Іван нишком сказав менї, що приїхав до Батурина з Москви чернець і казав, що велено захопити гетьмана і вирядити єго в Москву і, буцїм то, брат мій гетьман сказав на те: „Нехай буде воля Божа, а я нїчого не бою ся.“ На другий день воєвода прислав до мене „полуполковника“ кликати до себе. Той „полуполковник“ кликав мене так по грубіянськи, що я почав міркувати, чи нема й справдї чого лихого, такого як розповідав отой чернець. Осїдлав я кона і поїхав був на місто до воєводи, аж бачу з міста йдуть проти мене піші Москалї з рушницями та з „бердишами“. Я як побачив їх, так злякав ся і сховав ся в єлецький манастир і там радив ся з архимандритою Галятовським: що менї дїяти? чи тїкати куди далї, чи їхати до воєводи? Архимандрита сказав: „Як собі знаєш“. Тодї я рушив за Десну, приїхав в Миколаївській манастир і там в одного черця, імя єго не скажу, взяв чернечу рясу, а свою одежу і коня лишив в манастирі. Переховував ся я по різних місцях; на останку прибув в Масаківський манастир до ігумена Ширкевича: він дав менї ченця і челядника і велїв провезти мене човном по Деснї до Київа. Там я дістав ся до братського манастиря, до отця ректора і благав переховати мене. Ректор обіцяв ся, та замісць того видав мене київському воєводї; а воєвода взяв мене, ченця і служку з Масаківського манастиря, що приплили за мною, і випровадив в Москву.“

— „А куди ти хотїв втїкти з братського манастиря? допитували ся у Василя: в які міста, до Дорошенка, чи до Тукальского і що ти гадав робити у них?“