Сторінка:Микола Костомаров. Руіна II. Гетьманованнє Многогрішного (1893).djvu/12

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 2 —

Гадяч і звелїв по околицї руйнувати маєтности Бруховецького. В Гадячі він забрав полонених Москалїв, жінку Бруховецького і опанував усе рухоме добро замордованого гетьмана. Ромодановський з Котельви прямував до Путивля; кажуть, що у Дорошенка було на думцї іти на вздогін єго; та не дала єму несподївана звістка з Чигирина, що жінка єго стала єму невірною, спізнала ся з кимсь „молодчим“, як каже лїтопись Самовидця: „Через пліт скочила з молодшим“. Дорошенко на швидку поїхав до Чигирина, а до свого возвороту, замісць себе — зробив наказним гетьманом над війском по лївому боцї Днїпра, Демяна Ігнатовича Многогрішного, колишнього полковника чернигівського, зробленого не що давно єнеральним осаулою. В Гадячі, що за Бруховецького став нїби столицею лївобережної України, Дорошенко лишив брата свого Андрія, нїби гетьманового намістника. Війску гетьман звелїв вкінець попроганяти царських воєвод і ратних людий, які ще були по трьох містах: у Переяславі, у Нїжині і в Чернигові.

Перше Дорошенкови здавало ся, що по лївобережу народ любить єго. Така думка була і в декого інчого, але показало ся, що дїйсне не так воно було. Доки був живий Бруховецький — огидливість до него спонукала людий, пристати до кого будь інчого; отже коли осоружного Бруховецького спекали ся, так нї для старшини, нї для козаків, а для поспільства і поготів, той, хто вдатен був заступити Бруховецького, не був неодмінно вже тілько сам Дорошенко. Перш за всїх проти него були Запорожцї. На Сїчі був писарем Суховієнко, людина лукава і вдатна вабити до себе товариство. Коло него і скупили ся ті Запорожцї, що не волїли корити ся Дорошенкови. Прокинула ся думка, помстити ся за Бруховецького. Замордований гетьман раз у раз був до Запорожцїв прихильним; за те-ж і на Сїчі лишили ся у него прихильники і приятелї навіть тодї, коли вже скрізь по Українї єго зненавидїли. Ще з того часу, як Богдана Хмельницького Сїчовики обібрали на гетьмана, що́ утік на Сїч перед пересьлїдованнєм Потоцького. Запорожцї показували замір вибирати гетьманів на цїлу Україну і не були вони прихильними до тих гетьманів, яких вибирала Україна без участи Сїчи. Суховієнко доводив товариству, що коли вже немає на Українї гетьмана, так настановити нового повинна славна Сїча. Това-