Сторінка:Микола Костомаров. Руіна II. Гетьманованнє Многогрішного (1893).djvu/124

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 114 —

Сїльскі громади складували ся все однаково: трапляло ся, що одно велике людне село становило відрубну громаду, наприк.: Село Богуринске в Луцькому повітї. Тілько рідко бувало так, щоб громада складувала ся з одного села. Більш того, що до одної громади належало чотири, пять, інколи і девять сїл. Одно з них було за осередок, тут і збирало ся народне віче. Через те, що до того села збирало ся часто багацько народу, в сему селї розвивали ся промисли, ремесла і крамарство. Досягши доброго розвитя, село робило ся місточком, а то й містом, людність єго з того часу звала ся вже міщанами; одначе вона належала і далї до тої-ж громади. Хиба вже коли такому осердкови надавано маґдебурського права, тодї людність єго вилучала ся з сїльскої громади і ставила власну свою корпорацию і визволяла ся з обовязку, брати участь в сїльскім вічу. Через таке вилученнє з громади найзаможнїйшої людности громада, натурально, підупадала, але-ж звязок між селами, що складали громаду, не рвав ся, не зникав. Ті села, що складували громаду звали ся селами околичними. Трудно визначити, коли і яким чином повстав між ними громадський звязок. На се не маємо ще певних жерел. Селяне інколи позивали до урядів де-які села з їх громади за те, що ухиляють ся виконувати громадські обовязки. Позви такі селяне доводили не законами, або умовами, а здавали ся на саме тілько задавненнє „они издавна съ нами о шкоды вшелякія схожувалися.“

До кожного села належала земля обведена виразними межами. Се неминуче потрібно було на те, що за злочинство одвітувало насамперед те село, на чиїй землї знаходили сьлїд або доводи злочинства. Усї землї, що належали до сїл одної громади ставили округу, або околицю сїльскої громади. Коли Русь українська була прилучена до Польщи і Литви, тодї громадські землї позабирано що на короля, а що на панів, або понадїлювано ними міста, церкви, манастирі. Виходить: що сїльскі громади з тою формою, про яку ведемо річ, не мали права власности на зе́млї. Прецїнь же кожний крестянин мав право придбати собі особисто землю і володїти нею правом повної власности. Сїльску громаду складували усї ті люди „простого“ стану, які стало сидїли по громадській околицї. До таких людий належали: крестяне королївські,