Сторінка:Микола Костомаров. Руіна II. Гетьманованнє Многогрішного (1893).djvu/130

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 120 —

Коли порадившись, сходатаї повідали, що нїхто з них нїчого не тямить нї про шкодника і нїкого не підзорить, тодї позивач повідав, кого він підзорить і мусив подати свої докази. Позивач міг або прямо іменувати того, кого підзорить, або повідати, що той, чи той з громадян відає, хто заподїяв злочинство, або шкоду. Обвиновачуємий повинен був дати вивід, се-б то перекинути позивачови доказ і виправдити ся, вивести себе з вини. Коли копа вважала єго вивід певним, вона виправдувала єго; але, коли позивач не згоджував ся з думкою копи, за ним було право вимагати, щоб копа поставила обвиновачуємого на питку і копа мусила так вчинити. Як же трапляло ся, що обвиновачуємий був чоловіком певним, доброї віри, то позивач не інак міг вимагати питки, як лишень затвердивши присягою своє підзореннє. Коли на питцї обвиновачуємий не повинив ся, не признав ся, нїчого з него не вимучили, то копа присуджувала, щоб позивач ублаготворив єго за муку. Питку чинили на копі: опитуємого били палїчем, або палили огнем.3)

Позивач мав право тричи скликати копу, коли того вимагали обставини позва. Після першого збору копи, усїх крестян того села, яке було підзорене за шкоду, позивач мав право віддати, поки скїнчить ся суд, на поруки їх панови, взявши від него застанову грішми. Тодї пан мусив пильнувати, що-б крестяне не повтїкали, жахаючись присуду. Від збору до збору копи — стояло три днї, сими днями позивач дбав назбирати доказів; а сходатаї розпитували ся у своїх синів і наймитів.

Коли копа на всїх трох зборах повідала, що нїчого не тямить нї про злочинця, нї про злочинство, то позивачу можна було по своїй уподобі вибрати з кожного села кількох господарів з тих, що були на копі, і привести їх під присягу, що вони дїйсно нїчого не відають нї про злочинця, нї про злочинство. Для сего сходила ся копа; після третього збору на другий день сходатаї вибрані позивачем заприсягали. Позивачу можна було не всїх їх вести під присягу, а тілько одного кого. Коли вибраний ним не волїв присягати, то копа присуджувала, щоб він ублаготворив позивача. Опріч опиту нишпорити злочинця, чи шкодника, прислугували улики. По актах копного суду, вони зовуть ся знаками: отсїми ознаками