Сторінка:Микола Костомаров. Руіна II. Гетьманованнє Многогрішного (1893).djvu/27

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 17 —

Опріч того Лазар Баранович подав Москві звістку, що нещодавно приїздив до Дорошенка післанець турецький, розвідати на Українї, чи вся старшина волить пристати під султана турецького? і всї відповіли, що бажають того. Тим то уряд московський, не вважаючи на переговори свої через Бобровича про гетьманованнє Дорошенка на лївобережній Українї, хилив ся більш до того, щоб гетьманом лївобережа посадовити Демяна Многогрішного, тим паче, що вибір на гетьмана Многогрішного не повів би за собою незгоди з Польщею; а сеї незгоди Москва вельми не хотїла. До того-ж Демян свою прихильність до Москви посьвідчив вже і тим, що випустив зпід варти усїх царських людий, які були в Борзнї, в Сосницї і в Погарі.[1] А Дорошенко так навпаки: він не випускав царських воєвод, та ще перед післанцями царськими дударив ся, що доволї вже догодив цареви і тим, що „полонених воєвод не повіддавав Татарам“. За Многогрішного стояв Баранович, а сей зумів своїми красномовними писаннями причарувати царя Олексїя і придбати собі шанобу в Москві. Шереметєв і собі лащив Многогрішного, звав єго своїм приятелем і добряче писав про него в Москву до „Малороссійского приказу“. Сам Дорошенко, хоч і був супротивником єму, шукаючи собі гетьманської булави, але на око був привітливим до него, не ворогуючи: напучував єго, бути вірним до царя московського, бити невіру і запевняв, що й сам він з правобережем готов пристати під царську руку, аби тілько по містах українських не було царських воєвод і ратних людий. Таким чином обидва претенденти на гетьманство влещували ся до одного і того самого царя. Третїй претендент Суховієнко був ворогом і московської і польскої кормиги, жадної протекциї у них не шукав а жадав України вольної і цїлком самостійної; він опирав ся на спілку з Кримом.

Суховієнко таборував в урочищі Липової Долини, на східному боцї України; з ним був і Калга-салтан, у котрого, коли няти віри єму самому, була велика сила війска. За Суховієнка стояли полки полтавський, межигородський, лубенський і переяславський. І Демянови Многогрішному і Петру Дорошенкови

  1. Міста в Чернигівщинї.